Эй, бро, слушай, я тут на днях попробовал новую штуку – псилоцибиновые грибы, да там такое закладки, просто огонь! Вот я решил тебе всю историю рассказать, как я купил эти грибы и потом устроил настоящую Call of Duty в своей голове, дербан и гашиш при этом тоже в игре использовал!
Ну, значит, все началось с того, что я решил заморочиться и испытать что-то новое. Сидим с пацанами, прокручиваем интернет, и натыкаемся на информацию о псилоцибиновых грибах. Говорят, это такие грибы, которые дают нереальные визуальные эффекты и разнообразные ощущения. Ну, я и подумал, что халява!
Сразу же начал искать, где можно купить эти грибы. Думал, что придется искать по всему городу, но оказалось, что все гораздо проще. Просто походил по парку, спрашивал похожих на меня ребят, и в итоге нашел одного типа, который продаёт все такие штуки. Не буду говорить его настоящее имя, но скажу лишь, что он у нас в кругах известен как Китайский. Парень смешной, да и живет у нас в коммуналке. Вот он и поделился со мной своими закладками – псилоцибиновыми грибами.
Я, конечно, заметил, что Китайский сам пользуется своими продуктами. В общем, купил у него такую порцию, хотя сам ничего не пробовал еще. Закинул в мешок, засунул в рюкзак и поехал домой, где меня уже ждали мои любимые игры.
Ну, вот я дома, пацаны собрались, сели за дрочку. Включил Call of Duty, зажег бонг, и начали нанюхиваться помазухой. Надо сказать, что эти грибы действуют довольно быстро, а голову закруживает так, что словами не описать.
Вообще, честно говоря, сама игра в Call of Duty уже заморочила меня на всю голову. А тут еще и эти псилоцибиновые грибы в коктейле с гашишом – ну просто пушка! Я играл, и вместо обычных монстров врагов перед моими глазами появлялись целые пейзажи и космические битвы!
Иногда мне казалось, что я сам окунулся в игру и борюсь с врагами воочию. Знаешь, как в фильмах, когда вся действительность настолько реальна, что почти невозможно отличить ее от обычной жизни? Вот такое ощущение я испытывал каждый раз, когда включал эту игру и кайфовал от запаха гашиша и грибов.
В общем, я несколько дней прожил в своей голове, находясь в состоянии, где реальность и фантазия стали сливаться в одно. Бегал по игровым уровням, стрелял, бросал гранаты, чувствовал себя настоящим воином! Это был настоящий экстаз - эйфория и адреналин смешались в одно целое.
Но, конечно, все хорошее когда-то заканчивается. Мне становилось все тяжелее отличить реальное от вымышленного, и я почувствовал, что вскоре могу потеряться в этом виртуальном мире навсегда. Выкинул все остатки грибов и помазухи, выключил игру и решил больше не заморачиваться наркотиками. Хотя, знаешь, было это нереально круто, но я понял, что реальность также увлекательна и я могу получать кайф без использования всякой химии.
В общем, вся эта история с покупкой псилоцибиновых грибов, игрой в Call of Duty и заморочками – это была незабываемая приключение, которое я не забуду никогда. И хотя это было опасно и не рекомендуется к применению, для меня это стало неким откровением. Но понял я одно – реальный мир куда увлекательнее, чем любая виртуальная реальность!
Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?
Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.
Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.
Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".
Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!
Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.
Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.
Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.
Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.
Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.
Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.
Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.
Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.
Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.
Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.
Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.
